Із прадавніх часів територія, де розкинулося село Поліянівка, була покрита густим лісом. Саме ж село було засноване у 1855 р. вихідцями із Непізнаничів ( тепер Ємільчинського р-ну),які граф Уваров вирішив продати німцям – колоністам. Кілька сімей, - Лосі, Бочковські, Весельські, Добровольскі, - шукаючи місце для проживання, вподобали місцевість між річками Тенькою і Шавлею. Очистивши територію від лісу, сім ї заселили цей мальовничий куточок Полісся. Сама ж назва села походить від того, що в цих місцях було кілька полянок, якими раніше користувалися жителі села Несолонь. У 1902 році Поліянівкою володіла поміщиця Мезенцева, та згодом селяни викупили ділянки землі й стали повноправними власниками свого села. В 1923 році в Поліянівці нараховувалось 625 жителів, 90% з яких були поляками.
Школи на той час у селі не було, тому все населення було не письменним. Лише в 1921 р. жителі села побудували хату – читальню, в якій було розміщено перший і єдиний клас. Навчання велося польською мовою. Пізніше створили лікнеп, де дорослі щовечора вчилися читати й писати. В 1927 р. у Поліянівці заснували трирічну польську школу, де навчалося 58 учнів. Вчителями були Маркулова, Абрамова, Воєвода. Нарешті, у 1929 р. на сході села було вирішено побудувати спеціальне приміщення школи. Почалося будівництво під
керівництвом директора школи – Джулевського Юліана Петровича – в 1930 р. , а завершилося в 1931 р. Це була нова семирічна школа, в якій навчалися не лише поліянівські діти, а й Теснівки, Рудні, Яблунего та інших сіл.
Школа була зразковою, добре обладнаною, з прекрасним фізкультурним майданчиком. Вже з 1941р. даний навчальний заклад нараховував 155 учнів. Керував школою Тимошенко Григорій Кіндратович. Та невдовзі прийшли важкі часи воєнного лихоліття. Під час боїв, у липні 1941р., шкільна будівля була зруйнована. Школа припинила своє існування до 1943р., а почала діяти лише в 1944р., після визволення села від фашистських окупантів. В одному з уцілілих приміщень школи створили два класи-комплекти. Завідувала школою М′яновська Ніна Зосимівна, в вчителювала Бурковська Марія Михайлівна.
Пізніше в школі стали працювати Весельський Альбін Валер′янович, Хамський Євген Петрович, Тимошенко Ганна Григорівна, Гаєвська Віра Петрівна та інші вчителі. Навчання проводилося у дві зміни. В 1946 р. директором школи призначили Булаву Сергія Петровича, а в 1959 р. управління школою прийняла Тимошенко Ганна Григорівна. В 1960 р. посаду отримала Марчук Ганна Іванівна, а з 30 серпня 1965 р. директором школи було призначено Весельського Альбіна Валер′яновича, перед яким постало основне завдання – зміцнити матеріальну базу школи. Саме з цією метою розпочали будувати головний корпус шкільного приміщення.
В 1969 р. вже красувалася ошатна нова будівля. А в 1974р. було збудовано корпус №2, де зараз знаходяться початкові класи і бібліотека. Ще через рік побудували приміщення шкільної їдальні. Згодом перейшли на кабінетну систему навчання, яка збереглася в Поліянівській школі до сьогодні. З січня 1985 по серпень 1994 директором школи працював Весельський Франц Вікторович, а з серпня 1994 р. на його місце став М. В. Чечет, який очолює керівництво школи і в даний час.
Немає коментарів:
Дописати коментар